Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Огризько Т$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 3
Представлено документи з 1 до 3
|
1. |
Огризько Т. В. Рак прищитоподібної залози: клініко-морфологічні особливості [Електронний ресурс] / Т. В. Огризько, О. О. Гузь, С. А. Шептуха, В. Г. Хоперія // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2014. - № 2. - С. 83-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2014_2_16
| 2. |
Черненко О. В. Зв'язок ТТГ і тиреоїдних гормонів з розвитком раку щитоподібної залози [Електронний ресурс] / О. В. Черненко, Н. О. Шаповал, М. М. Антонюк, Т. В. Огризько, О. М. Сулаєва // Український журнал медицини, біології та спорту. - 2017. - № 5. - С. 112-115. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujmbs_2017_5_25
| 3. |
Паламарчук В. О. Клінічний випадок сімейної форми медулярного раку щитоподібної залози [Електронний ресурс] / В. О. Паламарчук, В. В. Войтенко, Н. О. Шаповал, Т. В. Огризько // Clinical endocrinology and endocrine surgery. - 2021. - № 1. - С. 76-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2021_1_11 На частку медулярного раку щитоподібної залози (МРЩЗ) припадає 5 - 10 % від усіх випадків раку щитоподібної залози. Більшість випадків (75 %) мають спорадичний характер, однак частка пацієнтів з МРЩЗ та синдромом сімейної схильності є найвищою серед хворих з будь-яким синдромом спадкового раку (близько 25 %), і цю можливість слід ураховувати під час оцінки пацієнта з МРЩЗ. Наведено клінічне спостереження сімейного МРЩЗ. Висвітлено діагностичні критерії захворювання, розглянуто молекулярно-генетичні аспекти, визначення тактики лікування та подальшого спостереження. Випадок ілюструє здатність геномного профілювання виявити молекулярно-генетичні рушії захворювання та забезпечити належну діагностику і лікування сімейних форм МРЩЗ. У разі планування профілактичної тиреоїдектомії рекомендовано орієнтуватися на стратифікацію рівня мутацій гена RET і терміни проведення профілактичної тиреоїдектомії, запропоновані Американською тиреоїдною асоціацією. Впровадження в клінічну практику молекулярно-генетичного дослідження з метою діагностики МРЩЗ надає змогу об'єктивізувати генетичну лінію захворювання у біологічної родини. У пацієнтки виявлено патогенну термінальну місенс-мутацію с. 2304 G>>Т (p.E768D, CM020961) у гетерозиготному стані, яка належить до помірного ризику агресивності МРЩЗ. Молекулярно-генетичне дослідження також було проведено біологічній дитині пацієнтки - дівчинці віком 4 років. Виявлено патогенну мутацію в гені CHEK2 c.47OT>>C (p.lle 157Thr) у гетерозиготному стані. Ця мутація підвищує ризик розвитку раку молочної залози в 2 - 3 рази, за наявності сімейного онкологічного анамнезу - в 4 - 5 разів. Окрім того, наявність цієї мутації підвищує ризик розвитку інших типів раку: раку шлунка, кішківника, простати, щитоподібної залози тощо. Своєчасно встановлений діагноз МРЩЗ надає змогу призначити адекватне лікування на етапі доклінічних виявів захворювання, що може значно поліпшити якість і тривалість життя.
|
|
|